- Видео 136
- Просмотров 35 371
Оптиміст
Добавлен 3 окт 2016
Гумор - то наша сила, то зброя влучна.
Де сміх, там горе пропада. Доказано научно.
Як щастя й радість свідомий вибір твій,
Заходь, дивись, пиши, своїм ділися, дій!
Хай в світі радості хоча б на крапельку додасться!
Й колись нарешті запанує мир, лад, ну і звичайно ж - щастя!!!
Де сміх, там горе пропада. Доказано научно.
Як щастя й радість свідомий вибір твій,
Заходь, дивись, пиши, своїм ділися, дій!
Хай в світі радості хоча б на крапельку додасться!
Й колись нарешті запанує мир, лад, ну і звичайно ж - щастя!!!
Видео
Пісня ЖИТТЯ
Просмотров 19214 дней назад
Хто може, друзі, прошу підказати, яку найкращу пісню заспівати? Життя - воно усе вперед летить... А гарна пісня завжди буде жить.
ПОСАДЖУ я ДУБА
Просмотров 6928 дней назад
Авторська пісня " Посаджу я дуба серед України" Світлани Потери
ЧОРНОБРИВЦІВ насіяла МАТИ
Просмотров 720Месяц назад
Пісня "Пишаймось Україною" з репертуару Раїси Поштар
Золоте ВЕСІЛЛЯ (МИ - як ГОЛКА й НИТКА)
Просмотров 3872 месяца назад
Золоте ВЕСІЛЛЯ (МИ - як ГОЛКА й НИТКА)
Така, як є - і говірка, й ляклива, І непомітна в натовпі людей. Низенька ростом, тріііішечки красива, Тулю барвінок до своїх грудей. Вмиваюсь росами і йду по травах. Переді мною український лан - Стерня колюча і м'яка отава, І то волошка синя, то дурман. Іду землею Йосипа, Пилипа, Баби Одарки, де Мелашки двір. І дощ пасеться там, де росте липа, І вітер мчить до високосних зір. А я така, як цей туман, вся сива. А я все більше кутаюсь в хустки. Мене тривожить і лякає злива. Болить душа, дірявіють містки. Зникають звичні, сонячні картини. Народжуються нові в стилі ШІ. А я пишу про долю України, Про літо й зиму всі мої вірші. І доживають віку всі "хрущівки". І поміж них блукає мій талан. Стирає час пилюку з кіноплівки, З якої посміхається Легран. А я ще чую Костю Огнєвого. Дивлюсь на Ступку, грає він Тев'є. Я бачу тут Мокренка, як живого. Такий мій час, усе в ньому моє. А в цьому часі і прогрес і війни, І ті, що тягнуть волоком в "совок". А в цьому часі похилились стіни І повно в синім светрику дірок. Така, як є. І сіяла, і жала. І несла квіти жовті Кобзарю. І усім серцем землю цю кохала, І місяць цей, і сонце, і зорю. Г.Потопляк.
Щиро вдячна авторам за чудову пісню, своім підписникам та всім, хто лайкнувши, поширює достойну пісню, варту більшоі популярності.
Щиро вдячна авторці Світлані Потері за прекрасну авторську пісню.
ТРИЩiТЬ МiКРОФОН.ЗАПИЩiТЬ ЗНОВУ
Щиро дякую автору за хорошу гумореску.
А КОГО Я ЧЕКАЮ? Щось сумненько мені стало, Сиджу вдома боса. Третій день чекаю принца. Де його нечиста носе? Кришталеві черевички Я б уже наділа, Нігті зрізала під корінь, Ноги теж помила. Я з бабусиної скрині Витягнула сукню, Хочу принца на коні І щоб був він путній. Бо з дурними я й сама Стану, як дурепа, Хочу вумною я стати. Принц для цього треба. А ще дуже бути хочу Гарною як квітка. Як приїде принц, то буду Я його просити, Щоб дістав для мене милий Яблук молодильних Кілограмів може з десять. Вкину в холодильник. Буду їсти їх щоденно, Стану я красива, І тоді скажу я принцу: - Та пішов ти, милий! Я вже маю все, що хочу: І палац, і бричку. Я вже майже королева, Маю її звички. Принеси мені, подай, Геть пішов, небого. Їсти з золота умію, П'ю вино із рога. Раптом тихо на стіні Щось зашепотіло: - Підійди до мене ближче, Глянь на своє рило. Щось сумненько мені стало, Сиджу знову боса. Принц мені вже не потрібен, Я люблю матроса. 09.09.24 Татьяна Шпак
Текст пісні: Ой настала ніченька темна, Та біленьке личко закрила. Кажуть люди, милий, кажуть люди, милий,/2p Що тебе я приворожила./2p Ввечері тебе виглядала, Тільки соловейко заплаче. Я тебе чекала, я тебе чекала,/2p Але ти не бачив, не бачив./2p Коли на тополі високій Нам літа зозуля кувала, А ти втратив спокій, а ти втратив спокій,/2p Тільки я не знала, не знала./2p Ворожила ніч, ворожила, Розсипала зорі, мов карти. Я тебе любила, я тебе любила,/2p А любов не жарти, не жарти./2p Ніч сховає місяць в відерце, А ми будемо говорити. Скажи мені, серце, скажи мені серце./2p Як тебе любити, любити./2p
Пріся до весілля й після Білява Пріся гомінлива Подругам душу вилива: - Яка я, дєвочки, щаслива! Аж радість груди розрива: Такий мій Коля ідеальний! Красивий, наче Аполлон. Розумний, чемний, не брутальний, Не ловелас і не піжон. Культурний, ніжний, наче мати, Не скривдить навіть і курча. І дуже смішно вам казати - Сором’язливий, як дівча. Я й цілуватись його вчила, Бо не наважувавсь і край. Приходьте завтра на весілля. Усіх запрошую. Гуд бай! ...Через півроку стріла Пріся На пляжі подружок своїх, Вони сердечно обнялися, І запитала Пріся їх: - Ну, як із вас хто поживає? - Нічого, живемо як слід. А ти ж як, Прісю, процвітаєш? - Ой, дєвочки, не говоріть. Живу, як у тенетах муха. Нема взаємності, хоч плач. Бо мій нетесаний макуха Мені ні грач, ні помагач. Оце на пляж із ним зібрались А на таксі не сядеш здря. Так я весь натовп розштовхала, А він десь в черзі загоря. Нікого вилаять не вміє. Повинна я одна кричать. А він стоїть, ще й червоніє, Як та пожежна каланча. Ну, прямо факт парадоксальний, Якого я і не збагну: Жених був з нього ідеальний, А чоловік - ні тпру, ні ну.
Баба з дідом відгуляли Золоте весілля. Свято, радість, подарунки, Веселе застілля. Внуки з міста приїхали На авто крутому. Привезли їм подарунок: Два нові айфони. І пішла у діда й баби Вже інша житуха. Дискотеку 90-х Баба в кухні слуха. Дід в кімнаті на дивані Вмостився зручненько. Щедро ставить вподобайки Жінкам молоденьким. Потім бабі в ,,Вайбер'' пише: ,, Борщ уже готовий?'' Баба в відповідь прислала Фотку суперову. А на ній ошатний столик, Випивка і квіти. І підписано: ,,Дідусю, Йди козу доїти. Поросяті дай поїсти, Качатам- водички. Чи нарвуть дівки з тернету Кроликам травички? А сидітимеш в Ютубі - Будеш без обіду. Я ж найду собі в мережі Сучасного діда. Молодого, багатого, Хата щоб красива. І поїду з ним від тебе Може й на Мальдіви''. Дід у відповідь їй пише: ,,Бабо моя люба, Нагодуй мене хутчіше, Бо уріжу дуба''. Нащо тобі новий дід, Мені чужа тітка. Ми з тобою скільки літ Як голка і нитка. Я без тебе сирота, Як і ти без мене. Тож було в нас неспроста Кохання шалене. Будем разом ми удвох, З тобою довіку. Насипай, кохана, борщ. Годуй чоловіка''.
Хоч грипозний голос маю, та ловлю мить,. усе ж співаю... Записую одразу: Як буде ліпший голос, то не буде часу...
Пішли нахир.... Після такого плюють і навіть в той бік не дивляться
Дякую авторам за прекрасну чудову пісню.
У полі береза, береза висока... Доле моя, доле, доле широка... Полюбила хлопця, хлопця гарного. / Сама я, сама я ходила до його. / 2р 2. Сама я, сама я ходила до його, У садок вишневий до милненького. І співала пісні, пісні голосні, / І чесала кучері його запашні / 2р 3. Тай забрали милого в армію служить, А я молодесенька осталась тужить. У садок вишневий щовечора йду, / Де з милим стояла, до ранку тужу. /2р 4. Пише мені милий: "Мила, не скучай! Якої співала такої співай! Скоро я приїду в обійми твої, / Тоді ти розчешеш кучері мої. "/ 2р
«ДИТИНСТВО» 1.Дитинство наше , ти куди летиш? Дитинство наше, ти куди спішиш? Бо ж не награлися з тобою ми, Дитинство наше, почекай-зажди. ПРИСПІВ А ми ще гратись хочем у дворі, В дитинство повернутись хоч у сні. Ось лялька, м’ячик, білочка і кіт. Дитинству нашому ми шлем привіт. 2.Нам 10 років - всі ми підросли. На свято з іграшками ми прийшли. Ми переходили із класу в клас, Вони ж удома всі чекали нас. ПРИСПІВ 3.Промчались роки і пішли від нас. І закінчили ми 4 клас. Ось іграшки дитячі, щирий сміх. Хай мрія наша збудеться на всіх.
Москальочка
СУПЕР! Браво, Юрчику!
БРАВО АВТОРУ!
Як вам моя версія пісні ?
Душевно.
«Половина серця» Оля Зеленська і Ніколо Петраш. Програш. 1. І розвіється,і не збудеться, Стане спогадом зима. Тихо стелиться по вулиці Самоти легкий туман. Перехрестями доля вишита, І не знаю я,і не знаю я. Чи люблю тебе,чи ти вигадка, Серцю спокою нема. Приспів: Половина серця в небесах літає, Половина щастя на землі шукає. Я тебе крізь відстань серцем відчуваю, А навіщо,я не знаю. Половина серця за тобою плаче, Половина навіть краплі не пробачить. Я тебе,як птаха,у руках тримаю, А чому так,я не знаю. Програш. 2.Знаю стане нам ясно все обом, Навесні зійде туман. Відповість весна:-може не любов, А легкий,як сон,роман. Перехрестями доля вишита, І не знаю я,і не знаю я. Чи люблю тебе,чи ти вигадка, Серцю спокою нема. Приспів: Половина серця в небесах літає, Половина щастя на землі шукає. Я тебе крізь відстань серцем відчуваю, А навіщо,я не знаю. Половина серця за тобою плаче, Половина навіть краплі не пробачить. Я тебе,як птаха,у руках тримаю, А чому так,я не знаю. Програш. Приспів: Половина серця в небесах літає, Половина щастя на землі шукає. Я тебе крізь відстань серцем відчуваю, А навіщо,я не знаю. Половина серця за тобою плаче, Половина навіть краплі не пробачить. Я тебе як птаха у руках тримаю, Та чому так,я не знаю. Приспів: Половина серця в небесах літає, Половина щастя на землі шукає. Я тебе крізь відстань серцем відчуваю, А навіщо,я не знаю. Половина серця за тобою плаче, Половина навіть краплі не пробачить. Я тебе,як птаха,у руках тримаю, А чому так,я не знаю. Програш на Сода.
🎉🎉🎉❤❤❤
❤❤❤❤❤❤❤❤❤
😂😂😂😂😂
Погано, дуже погане виконання.
Дякую за коментар, люблю відвертих людей.
Гарно співаєте❤
Недосконало, але це частина нашого життя. Співаймо украінською!
Svitlana Rybciuk * * * Народе мій, в твоїх очах печаль, А в юності вже посивіли скроні... Замість вінка -- зловісна чорна шаль, "Гірко!" завмерло у прощальнім дзвоні... Здається -- не розвіється туман: Сонце сховали круки знахабнілі, Мережаться сліди кривавих ран, Молитву шепчуть губи побілілі... Коли ж той день, без ревища гармат, Заспане небо щебетом розбудить? Коли додому вернеться солдат Й кохану свою ніжно приголубить? Коли, коли, коли?! Кричить душа, Німим відлунням гупаючи в груди... Допоки косовиця ця страшна Жати людей, як стиглий колос, буде?! ... настане довгожданний мир... Крізь сльози болю усміхнуться люди. Де ворог залишив сумний пустир, Цвістиме сад, а в ньому світло буде... Svitlana Rybciuk 19.01.24.
Посвятили воду. Повмивали личка. Відшуміла дзвінко в хаті коляда. Заховались святки в теплу рукавичку. Боже, дай діждати другого Різдва. По слизьких слідочках дні летять до сонця. Лютий мостить сані. Буде ще зима... Будуть ще узори на старих віконцях, Буде на деревах льодяна імла. Буде гайвороння ранки веселити, І стару куфайку ще не скине дід. Посвятили воду. Дасть Бог, будем жити. У здоров'ї. З миром. Без війни і бід. 19.01.2022. Людмила Галінська
Яка ж гарна наша мова!!! А гуморески й ті, хто їх розповідає -- це справжній скарб; Бережіть мову, слухайте гуморески -- неперевершений гумор, сатира, це ж не якийсь там недолугий Квартал
А осінь навкруги така сумна... ТО дощем заплаче. То болем серце крає. Хай буде проклята повік війна, яка коханих назавжди забирає... Та доживем... І переживем... І краще ніж раніше заживем! У серці кожен про це знає... Хай пісня жить допомагає...
Знову осінь в моєму житті. Вже короткі й сумні стали дні. То тумани стоять, то дощі, і в дорозі давно журавлі. Зупинити життя б хоть на мить. Та листок жовтий з клена летить. Все життя тільки мить,тільки мить. Р.Дронюк
Хтось мусить говорити про красу! Бо сліз і горя на землі багато... Про небо, зорі, сонце і росу, І що між буднів ще буває свято! Хтось має говорити про любов! Бо ненависті на землі - без міри... Щоб Ангел ночі день не поборов, Щоб душі не зосталися без віри. Хтось мусить говорити про життя, Про радість, щастя і рожеві мрії! Про віру в краще - в цьому сенс буття! Не можуть люди жити без надії! ✍Марія Зубрій
А час біжить... Все швидкість набирає... Летить на крилах у захмарну даль. Нам спогади у спадок залишає І осені незвідану печаль... А час біжить... Долає лабіринти... Несеться в невідоме навмання. Цей біг нам видається уже спринтом. Так і минає день за днем життя... А час біжить... Його не зупинити... Й не повернуть зів'ялі пелюстки. В цім світі не встигаємо ми жити. Осінній вітер відрива життя листки... Наталія Городчук
Гумор - наша сила, тоді і горе не біда. То зброя влучна. Де сміх, там лихо пропада. Доказано научно. Якщо щастя й радість - свідомий вибір твій Сюди заходь, пиши і лайкай, ділися, дій...
Гумор - наша сила, тоді і горе не біда. То зброя влучна. Де сміх, там лихо пропада. Доказано научно. Якщо щастя й радість - свідомий вибір твій, Сюди заходь, пиши і лайкай, ділися, дій...